За словами Мерліна Менсона, коли п’єш абсент, в мозку з’являється кілька сотень дірочок. Ти відчуваєш кожне биття крові в судині, а зелений змій лоскоче думки так, ніби вода проходить крізь решето. Гострі відчуття від міцного абсенту можна порівняти хіба що з вживанням наркотиків – от тільки цього разу «все можна» і «все легально»!

В 19 столітті популярність абсенту у Франції нагадувала винну лихоманку в Іспанії. Французьким солдатам видавали абсент для дезінфекції ран, профілактики хвороб і підняття бойового духу. Природно, це були дешеві сорти абсенту. Уявіть, що вам дали промисловий спирт, в якому вымочили листя полину або трохи додали екстрактів. В аристократичному середовищі вживали зовсім інший абсент, приготований з очищеного виноградного спирту і відфільтрований кілька разів.

З часом абсент зайняв іншу, не зовсім приємну позицію. У багатьох країнах ввезення зеленого спирту заборонили зовсім. Багатьох абсент зробив алкоголіками – абсентеистами.

Ось, до середини статті добралися, а про абсенті так і не поговорили. Виправляти!

Абсент являє собою досить міцний алкогольний напій. Зелений колір 70%-ного спирту надає полин. Рослина містить туйон – головний компонент, завдяки якому кольору в голові буквально перевертаються! Інші компоненти абсенту не менш цікаві: лакриця, аніс, дягель, аїр, м’ята. Так що не лякайтеся, якщо вам попадеться пляшка червоного або жовтого абсенту – екстрактів в ньому хоч відбавляй!

Придбати справжній алкогольний продукт нелегко. Туйон більшість виробників замінюють хімією: ні смаку, ні ефекту, зате ціна пристойна. Знайомий бармен поділився маленьким секретом. Цитую з першоджерела: «Шукай чеська або швейцарський абсент. З назв можу порекомендувати King of Spirits, Xenta, Vincent Van Gogh. І не забувай читати етикетки: на них завжди пишуть, скільки туйона міститься в тій чи іншій пляшці».

Спробувати абсент мені довелося на одному нудному корпоративі. То абсент був підробленим, то я добряче випив, але напій давав про себе знати весь наступний день.