Вергуни з сиру
В кожній національній кухні є свої десерти. Говорячи про Італію, ми думаємо про тірамісу, Бельгія манить шоколадним запахом і хрускотом знаменитих вафель, у Франції варто спробувати еклери і безе, на сході, без сумніву, – халву і щербет. А якщо заглянути по-сусідськи в Україну, то до чаю Вам запропонують вергуни.
Інгредієнти для приготування вергунів з сиру:
- Сир – 250 г
- Ром (коньяк, горілка) – 2 чайн. ложки
- Вершкове масло – 100 г
- Цукор – 4 стіл. ложки
- Сода – 0.5 чайн. ложки
- Оцет для гасіння
- Яйце – 3 шт.
- Борошно – 1 склянка
- Сіль – щіпка
- Жир (для смаження: рослинне масло, смалець)
- Цукрова пудра для обсипання
Інвентар:
- Глибока посуд
- Міксер або віночок
- Скалка
- Сковорода або казан
- Плита
- Шумівка
Приготування вергунів з сиру.
Крок 1: Готуємо тісто.

Беремо глибоку посуд, розбиваємо туди яйця, додаємо цукор і збиваємо міксером або віночком до тих пір, поки цукор не розчиниться. Трохи посилимо смак за допомогою щіпки солі.
Додаємо сир і знову збиваємо тісто, щоб як слід все розмішати. Гасимо четверь чайної ложки соди в оцті і викладаємо на тісто, знову збиваємо або ретельно перемішуємо ложкою. Додаємо розтоплене і охолоджене масло, ром, перемішуємо і поступово всипаємо борошно. Варто зазначити, що для вергунів роблять круте тісто.
Крок 2: Розкачуємо тісто.

Вибираємо поверхню, на якій будемо розкачувати тісто. Це може бути стіл або обробна дошка, кому як зручніше. Для того, щоб тісто не прилипало можна обваляти качалку і місце розкочування борошном. Такий варіант кращий і використовується, якщо потім тісто випікається в духовці. Але в нашому випадку, ми будемо обсмажувати вергуни на сковорідці або в казані, тому змастимо і стіл і качалку невеликою кількістю рослинного масла. Викладаємо тісто і розгортаємо його в пласт товщиною 3 мм, Потім нарізаємо його смужками шириною 2,5 см і довжиною 10 см. І переходимо до наступного кроку.
Крок 3: Формуємо вергуни.

Тут можна проявити всю свою фантазію і винахідливість. Традиційно вергуни формують так: смужку складають навпіл, переплітають в косицу, а краї зліплюють.
Якщо не вийде з першого разу, не турбуйтеся, "Москва не відразу будувалася". Пробуйте, фантазуйте, можна довірити таке веселе і відповідальне завдання дітям, вони будуть раді, так і ентузіазму у них, як правило, хоч відбавляй.
У будь-якому випадку, невдалий варіант можна зліпити в кульку і вийде своєрідна суміш: пончик-вергун.
Крок 4: Обсмажуємо вергуни, оформляємо і подаємо до столу.

Вергуни – це традиційна страва української кухні. Воно так само не обходиться без сальця, а точніше жиру, виплавленого з нього, яке називається смалець. Смалець можна замінити жиром або звичайним рослинним маслом.
Отже, у сковорідку, казан або сотейник, рясно змащений жиром, викладаємо наші вергуни. Масла або жиру повинно бути багато, щоб вергуни вільно в ньому плавали, не торкаючись дна посуду. Обсмажуємо з обох боків до золотистого кольору, протягом 1-2 хвилин.
Готові вергуни виймаємо шумівкою, викладаємо на паперовий рушник, щоб позбутися зайвого жиру. Після того, як вергуни трохи охолонуть, перекладаємо в красиве блюдо, щедро посипаємо цукровою пудрою і йдемо пити чай!
Приємного апетиту!
Поради:
– В якості спирту замість рому та інших напоїв, у крайньому випадку можна взяти оцет. Іноді використовують обидва названих інгредієнта.
– Готові вергуни можна посипати також ваніліном або полити медом. Але можна скористатися суто українським компонентом — це підливка з меду з додаванням маку або маковим молоком.
– Вергуни можна їсти і гарячими, і холодними.